Вінницький міський палац дітей та юнацтва ім. Л.Ратушної

Життєдайної творчості сила

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
Home Психолог Як допомогти дитині подолати негативні емоції

Як допомогти дитині подолати негативні емоції

Електронна адреса Друкувати PDF
 
 
 

Як часто ми, дорослі, не можемо описати те, що відчуваємо, переживаємо, не завжди здатні збагнути одразу, чим незадоволені. А що вже казати про дітей! Спробуйте вправи, що допоможуть дитині зрозуміти себе і дадуть вам змогу допомогти їй.

Скажіть дитині: «Прислухайся до себе. Якби твій настрій можна було розфарбувати, то якого кольору він би став? На яку тваринку чи рослинку схожий твій настрій? А якого кольору радість, сум, тривога, страх?» Рекомендується також вести «щоденник настрою». В ньому дитина щодня (або й декілька разів на день) малюватиме свій настрій. Це можуть бути пейзажі, мармизки, чоловічки – що їй більше до вподоби.

Намалюйте контур чоловічка. Нехай дитина уявить, що чоловічок радіє, хай зафарбує олівцем те місце, де, на її думку, у тілі знаходиться це відчуття. Потім так само «відчуйте» образу, гнів, страх, щастя, тривогу тощо. Для кожної емоції дитина має вибрати свій колір. Зафарбовувати можна і одного чоловічка, і декількох (наприклад, якщо радість і щастя малюк хоче «розташувати» в одному місці).

• Обговоріть з дитиною способи вираження гніву. Нехай вона (а заодно і ви) спробує відповісти на запитання:

1. Що тебе може розгнівати?

2. Що ти робиш, коли гніваєшся?

3. Що відчуваєш, коли гніваєшся?

4. Що б ти зробив, аби уникнути неприємних відчуттів у ці хвилини?

5. Назви слова, які вимовляють люди, коли гніваються.

6. Що ти відчуваєш, коли чуєш слова, які ображають тебе. Що ти робитимеш при цьому?

7. Які слова для тебе найобразливіші?

Бажано записувати відповіді. Потім обговоріть з дитиною, які слова можна використовувати, коли розгніваєшся, а які не варто, тому що вони дуже різкі й неприємні.

Навчитися «приборкувати» гнів допоможуть спеціальні методики і вправи.

1. Кривляйтеся з дитиною перед дзеркалом. Зображуйте різноманітні емоції. Зверніть особливу увагу на міміку розгніваної людини.

2. Запропонуйте намалювати дитині забороняючий знак «СТОП» і домовтеся: тільки-но вона відчує, що починає сильно сердитися, то відразу дістає цей знак і каже вголос чи про себе «Стоп!» Ви теж можете спробувати цей знак для опанування свого гніву. Використання даної методики потребує тренування протягом декількох днів, щоб закріпити навичку.

3. Візьміть у руки якийсь предмет (іграшку, книгу). Завдання дитини – умовити вас віддати це їй. Ви віддаєте річ, коли захочете. Гру можна ускладнити: дитина просить тільки за допомогою міміки, жестів, але без слів. Можна помінятися місцями – ви просите дитину. Після закінчення гри обговоріть, як легше просити, які прийоми і дії вплинули на рішення віддати іграшку, які почуття ви відчували. Ця вправа навчить спокійному спілкуванню з оточуючими.

4. Вчіть дитину (і себе) виражати гнів у прийнятній формі.
Поясніть, що обов’язково потрібно обговорювати всі негативні ситуації з батьками чи друзями. Навчіть дитину словесних форм вираження гніву, роздратованості («Я засмучений, мене це образило»).

Запропонуйте скористатися «диво-речами» для «виплескування» негативних емоцій:

– чашка (в неї можна покричати);

       таз або ванна з водою (в них можна кидати гумові іграшки);

– аркуші паперу (їх можна м’яти, рвати, з силою кидати в мішень на стіні);
– олівці (ними можна намалювати неприємну ситуацію, а потім заштрихувати чи пом’яти малюнок);

– пластилін (з нього можна зліпити фігурку кривдника, а потом зім’яти її чи переробити);

– подушка (її можна кидати, бити, футболити). Виділіть для цього окрему подушку. Назвіть її, приміром, Бу-Бу. Пришийте їй очі, ротик. Не варто використовувати м’які іграшки чи ляльки, а от боксерська груша підійде.

Усіма цими «диво-речами» можуть користуватися і дорослі!!!

5. Засіб «швидкої розрядки». Коли бачите, що дитина занадто збуджена, то попросіть її швидко побігати, пострибати чи заспівати пісеньку (дуже голосно).

6. Гра «Обзивалки». Щоб виключити зі щоденного спілкування образливі слова, обзивайтесь! Кидаючи один одному м’яч чи клубок, обзивайтеся необразливими словами. Це можуть бути назви фруктів, квітів, овочів. Наприклад: «Ти – кульбабка!», «А ти – кавун!» І так доти, поки вистачить слів. Чим корисна така гра? Коли, маючи навичку такої гри, дитина назве свого кривдника «огірком», ви, безсумнівно, відчуєте задоволення.

Вчіть дитину керувати своїми емоціями (з 5 років).

• Можна сильно стиснути кулачки, напрягти м’язи рук, потім поступово розслабити, «відпускаючи» негативні емоції.

• Сильно-сильно надавити п’ятками на підлогу, все тіло, руки, ноги напружені; зуби міцно зціплені. «Ти – могутнє дерево, дуже міцне, в тебе сильне коріння, що проростає глибоко в землю, тобі ніхто не страшний. Ти впевнений у собі».

• Якщо дитина починає гніватися, попросіть її зробити декілька повільних вдихів-видихів чи порахувати до 5 чи 10.

Як і дітям, так і дорослим дуже шкідливо заганяти емоції всередину, намагатися їх приховати. Наслідки таких дій – захворювання серця, неврози, підвищений тиск плюс нерозуміння оточуючих, висока дратівливість, агресивність, проблеми у спілкуванні. Тому навчіть дитину і навчіться самі проявляти свої емоції, «випліскувати» їх без шкоди для оточуючих.

Емоційне розвантаження необхідне для збереження здоров’я (фізичного та психічного), а уміння розповісти про свої негаразди допоможе налагодити стосунки з оточуючими, зрозуміти самого себе та інших.

 

 

 

Останнє оновлення на Четвер, 07 лютого 2013 15:06  

Статистика

Переглядів змісту : 492196